Новини студії «Місто»

300 хлопців, 300 студентів, 300 людських життів

Саме стільки загинуло в пам'ятному бою під Крутами майже 100 років тому. Пам'ять загиблого студентства вшановувала полтавська молодь у п'ятницю, пройшовши колоною центром міста та поклавши квіти до пам'ятника Загиблим Українським Козакам.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути поблизу Києва. Тривав він 5 годин. Баталія точилася між чотиритисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та трьомастами київськими студентами, які захищали підступи до Києва. Зрештою бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого забарвлення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. І цю дату відзначають по всій Україні вже багато років.

/Олена Ромас, начальник управління у справах сім'ї, молоді та спорту Полтавського МВК

Кожного року, не дивлячись на холод, не дивлячись на мороз, студентська молодь збирається на вулиці для того, щоб вшанувати подвиг цих юнаків/

Пройтись колоною виявило бажання студентство з усіх вищих навчальних закладів міста.

/Бліци

- Буде покладання квітів до пам'ятника Загиблим Українським Козакам, і там хвилина мовчання

- Ми хочемо вшанувати тих студентів, які вийшли відстоювати свою думку і свої права/

Для чого зібрались – студентство знає, а про сам бій під Крутами більшість не чула взагалі, проте, бажання дізнатись має.

/Бліци

- Що ти знаєш про бій під Крутами?

- Я нічого не знаю

- Я нічого не знаю

- А чому сьогодні сюди прийшов?

- Щоб дізнатися, хочеться дізнаватись щось нове

- Я знаю, що це була велика битва. Більше я нічого сказати не можу/

Ті ж, хто про бій чув і знає його подробиці, вважає своїх однолітків, які вийшли битися з багатотисячним ворогом, героями.

/Бліци

- Я ставлюся до них, як до героїв, вони захищали Україну, за незалежність стояли

- Я думаю, це героїчний вчинок, і зараз не багато студентів, та й дорослих, готові повторити цей вчинок/

Квіти лягли до пам'ятника, відправлена панахида, і студентство знову вирушає у своїх справах. Хтось, дізнавшись щось нове, а хтось, просто відбувши запланований захід увишу.

Трохи фактажу: 27 з 300 студентів потрапили тоді до полону. З них знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів. Цей бій можна оцінювати по-різному, але те, що хлопці, які загинули, любили свою країну, можна сказати напевно.

Віталій Артамонов

Архів новин

Лютий

Січень

Грудень